Про гармонію і те, як від неї залежить комфорт на сцені.

“У випадку розгерметизації салону,
кисневі маски випадуть автоматично.
Якщо ви подорожуєте з дитиною,
спочатку маску одягніть собі…”

Ви, звичайно, запитаєте, як пов’язані кисневі маски і виступ на сцені. Давайте на мить уявимо, що глядачі в залі – це ваші діти. А ваш внутрішній комфорт – це киснева маска.

Розвиваємо уявну ситуацію далі. Коли глядачі починають вести себе не так, як ви очікували: ставлять багато запитань, запізнюються, розмовляють, грають на телефонах, шарудять, дивляться у вікно, допомагають порадами, ви втрачаєте рівновагу. Іншими словами, ви втрачаєте дорогоцінний кисень і ваша блискуча промова може просто «задихнутись». Тож вдягніть кисневу маску, передусім, собі – залишайтеся спокійними за будь-яких обставин.

Публічний виступ.

Як правильно поводити себе з аудиторією?

Коли я лише починала викладати, мені здавалось, що єдино правильною моделлю спілкування є «тренер-учасники»: я вчу – вони слухають. Будь-яке відхилення від моделі я вважала помилкою і жахливо гризла себе за це.

Переглянути цю позицію мені допоміг друг-тренер Олександр Герасимов. Він сказав: «У групі завжди буде той:

  • хто тебе обожнюватиме;
  • хто завжди  незадоволений;
  • хто ставить мільйон запитань;
  • хто взагалі не розуміє, що відбувається;
  • хто більше частину часу спить;
  • і обов’язково буде блондинка. )))

Пропорції будуть різні, але ВСІ ВОНИ БУДУТЬ. І саме вони створюють гармонію.»

Зараз я приймаю той факт, що мої слова – це не еталон і завжди будуть ті, хто з ними не погоджуються. Це нормально. Скільки людей – стільки ж думок, не буває двох однакових. Варто давати людям жити і мислити по-своєму.

Тож, коли хтось в залі не погоджується з вами, реагуйте спокійно. Не варто сперечатись. Кожна думка має право на існування. Вас почули і це вже добре.

За межами сцени…

Насправді, ця філософія поширюється далеко за межі сцени. Вона стосується наших досягнень. Коли мені щось не вдається, я не зупиняюсь, бо перепони, як і досягнення, є нормою життя.

Тому коли мене запитують, що мене мотивує до праці, до розвитку. Я відповідаю: «Нічого. Я просто роблю те, що обожнюю».

Є люди, які горять ідеєю, але миттєво гаснуть, якщо на шляху виникають труднощі. Іноді люди роблять те, що легко дається, замість того, що подобається. А якщо ти справді любиш те, що робиш, то готовий вкладатися в це «без відгулів та вихідних». Саме тому я не втомлююся, і тому мені не буває нудно.

Якщо ви відчуваєте, що ораторство – це ваше, продовжуйте виступати, не зважаючи на маленькі чи серйозні перешкоди. Дозволяйте собі більше. Кількість завжди переходить у якість. І нехай вам завжди буде цікаво!

Успішних вам виступів!

А якщо Ви хочете пройти систематичне навчання і стати професіоналом публічних виступів, то запрошуємо на курс "Ораторська майстерність".

Залишити заявку